Довіреність з-за кордону: консульство чи нотаріус

Два способи: коротке порівняння

Спосіб 1: консульство України

За роз’ясненням Мін’юсту, довіреність, посвідчена консулом, не потребує легалізації чи перекладу і діє в Україні одразу. Довіреності на розпорядження майном, зокрема транспортом, консул сам вносить до Єдиного реєстру довіреностей.

Покроково:

1. Запишіться на прийом: посилання на систему запису є на сайті посольства України у вашій країні (адреси — на сторінках країн у нашому довіднику).
2. Підготуйте документи: закордонний або внутрішній паспорт, РНОКПП, повні дані представника (ПІБ, дата народження, адреса, номер паспорта, РНОКПП).
3. Сформулюйте повноваження: що саме має робити представник. Для майна — адреса, кадастровий номер, реєстраційні дані авто.
4. Якщо довіреність стосується спільного майна подружжя — уточніть, чи потрібна згода чоловіка або дружини.
5. Сплатіть консульський збір. За повідомленнями, з квітня 2026 року він становить приблизно від 24 до 55 євро залежно від виду довіреності; для близьких родичів (батьки, діти, подружжя) — дешевше. Точну суму дивіться на сайті консульства.
6. Підпишіть довіреність у присутності консула. Надішліть оригінал представнику поштою або кур’єром.

Важливо: консул не посвідчує довіреність на дії, які за законом може вчинити лише сама людина особисто.

Спосіб 2: місцевий нотаріус

Порядок оформлення визначає законодавство країни, де ви перебуваєте. Німеччина, Чехія, Італія та Іспанія — учасники Гаазької конвенції, тому документ від їхнього нотаріуса для України засвідчується апостилем.

Польща — виняток. За статтею 15 Договору між Україною і Польщею про правову допомогу 1993 року документи, оформлені або засвідчені компетентним органом однієї країни, діють в іншій без будь-якого додаткового засвідчення. Тож довіреність польського нотаріуса апостиля не потребує. На практиці окремі установи все одно просять апостиль — якщо сумніваєтеся, запитайте заздалегідь там, де подаватимете документ.

Покроково:

1. Перед візитом уточніть в українського нотаріуса або в консульстві вимоги до тексту — це зекономить час і гроші.
2. Оформіть довіреність у місцевого нотаріуса.
3. Якщо потрібен апостиль (усі країни, крім Польщі), поставте його в тій країні, де оформлено документ. Орган залежить від країни і типу документа — нотаріус підкаже, куди звернутися. Наприклад, у Німеччині на нотаріальні документи апостиль ставить голова земельного суду (Landgericht) за місцем нотаріуса — і лише в тій землі, де оформлено довіреність.
4. Надішліть документ в Україну.
5. В Україні зробіть переклад і засвідчте його в нотаріуса.

Яку довіреність для чого

• Продаж або оформлення квартири, авто — нотаріальна (консульська або іноземна), з точним описом майна. Обов’язково вноситься до реєстру.
• Отримання документів, довідок у держорганах — залежить від органу; уточніть заздалегідь.
• Банківські операції — банки часто приймають лише власні форми довіреностей або вимагають особистої присутності. Спершу запитайте банк.
• Пенсія, якщо пенсіонер сам за кордоном — представник за довіреністю може допомагати зі зверненнями до ПФУ, але фізичну ідентифікацію пенсіонер проходить особисто. Які саме заяви приймають від представника, уточніть у ПФУ заздалегідь. Детальніше — у статті про пенсію за кордоном.

Типові помилки

• Повноваження сформульовані надто загально — нотаріус в Україні відмовляє у правочині.
• Помилка в даних представника або майна — довіреність доводиться переробляти.
• Іноземна довіреність без засвідченого перекладу або (для країн, крім Польщі) без апостиля — її не приймуть.
• Текст іноземною мовою, підписаний у місцевого нотаріуса: нотаріус засвідчує лише підпис і часто робить примітку, що не відповідає за зміст. Українські установи можуть такий документ не прийняти — краще, щоб текст довіреності заздалегідь погодив український нотаріус.
• Немає строку дії для довіреності на продаж майна.

Досвід: що кажуть ті, хто через це пройшов

Ми зібрали повторювані поради з публічних обговорень і відгуків. Це досвід інших людей, а не гарантія — правила й ситуації змінюються.

• Спочатку текст — потім підпис. Найчастіша порада від тих, хто оформлював довіреність у місцевого нотаріуса: попросіть українського нотаріуса чи представника заздалегідь надіслати проєкт тексту. Так менше шансів, що документ не приймуть в Україні.
• Розмиті формулювання — причина відмови. Консул може відмовити в посвідченні, якщо повноваження сформульовані надто загально або суперечать законодавству України.
• У Німеччині зважайте на землю. Апостиль на нотаріальний документ ставлять у тій федеральній землі, де його оформлено, — це варто врахувати, якщо ви переїжджали.
• Виїзні консульські сесії. У Німеччині консульства проводять виїзні прийоми в різних містах — це може бути швидше, ніж чекати запису в консульстві.